Навчаючим історії у 5 класі слід пам’ятати, що перехід із початкової школи в основну пов’язаний із зростанням
психічного навантаження на учня, спадом успішності, зниженням загального інтересу до школи. У житті школяра
тепер з’являються декілька вчителів з різними вимогами, різними характерами, своєрідним темпом та особливостями мови, різним стилем викладання. Підлітку важко миттєво адаптуватися до вимог кожного вчителя – предметника. Такі проблеми багатопредметного навчання можуть викликати у п’ятикласників труднощі у вивченні зовсім нового для них предмета – історії. У цьому разі вчителі історії мають добре розуміти, що п’ятикласнику треба певний період часу, щоб адаптуватись до умов та вимог, які для учня суттєво змінилися та ще й свідомо зрозуміти їх. Важливо, щоб вчителі історії у цей час створювали на уроці такі ситуації, які б дозволяли учневі проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній колективній чи груповій
діяльності, працювати в умовах альтернативи і вибору. На уроці історії обов’язковою має бути демократична і, ні в якомуразі, неавторитарна атмосфера навчання.
 
Своє професійне вміння вчителі історії повинні зосереджувати на формуванні в учнів-п’ятикласників первинних уявлень про сутність та особливості історичного знання, на позитивному ставленні до історії як до навчального
предмета, вмінні зацікавити історією як значущою і потрібною наукою, яка буде детальніше вивчатись у наступних класах, на здобутті п’ятикласниками вмінь осмисленого читання й опрацювання текстів на історичну тематику, на формуванні ключових та предметних компетентностей на рівні, що відповідає основним віковим можливостям учнів. Далеко не всі учні приходять на урок з метою розібратися в господарському житті Київської держави. І жодні розумні аргументи не здатні вплинути на їхню мотиваційну сферу. А от пометикувати, поворушити мізками, розважитися, як підчас розв’язування кросвордів, охочих багато. Це бажання схоже на бажання стрибнути, вкусити самого себе за руку, затримати подих на хвилину. Людина перевіряє свої можливості. Серед
іншого й інтелектуальні. Подібними мотивами й може скористатися вчитель, щоб зробити урок цікавішим і
кориснішим. Потрібно кинути учневі та його мозку виклик. Саме він «розворушить» дітей, які в результаті не тільки
полюблять наш предмет і засвоять матеріал, але й підуть далі шляхом особистісного розвитку.
   Щоразу, йдучи на урок у 5 клас, учителі історії мають бути готовими до більш активної і творчої роботи з вибудови цікавої структури уроку та пошуку ефективних форм і методів роботи з учнями; шукати нові шляхи для урізноманітнення оцінювання знань учнів та їх коригування; на кожному уроці професійно поєднувати отримані учнями знання із практичними навичками; знаходити оригінальні слова та прийоми для покращення пізнавального інтересу до змісту кожного уроку. Активні методи навчання при вмілому їх застосуванні дозволяють оптимально розв’язати одночасно три навчально-організаційні завдання:
- підпорядкувати процес научіння керівному впливові
вчителя;
- забезпечити включення в активну навчальну роботу всіх учнів;
- встановити безперервний контроль за процесом засвоєння
навчального матеріалу.
Крім того, активні методи навчання, набувають цінності ще
й тому, що сприяють успішному формуванню в учнів
комплексу позитивних ділових якостей, наприклад таких:
- здатність швидко адаптуватися в групі, яка зайнята
розв’язанням загального для всіх завдання;
- уміння встановлювати особисті контакти, обмінюватися
інформацією і формувати необхідні точки зору;
- готовність прийняти на себе відповідальність за діяльність
групи;
- здатність встановлювати контакти з людьми, правильно
розподіляти і організовувати роботу;
- уміння переборювати протидію оточуючих, попереджати
зіткнення;
- бажання бути корисним і потрібним людям;
- знання рівня своєї компетентності, уміння аналізувати і
оцінювати свої дії;
- готовність розглядати проблеми з точки зору свого
товариша по навчанню, вчителя;
- уміння знаходити причини і джерела критичних ситуацій;
- здатність висувати і формулювати ідеї, пропозиції і проекти;
- готовність йти на розрахований ризик і приймати
нестандартні рішення;
12) уміння уникати повторення помилок і прорахунків;
13) здатність чітко і переконливо викладати думки, бути
небагатослівним, але зрозумілим;
14) здатність передбачати наслідки тих дій, які
використовуються;
15) уміння цінувати і продуктивно використовувати
робочий час.
робочий час.
Особливу увагу у 5 класі слід звернути на особливості
організації навчально-виховного процесу у викладанні історії.
Організовуючи роботу на уроках, учителі мають віддавати
перевагу розвивальним прийомам, уникати лекцій,
конспектувань, рефератів та фронтальних зрізів знань у 5 класі.
 впроваджувати технології візуалізації у навчанні, результом
яких є:
активізація психічних процесів учнів: сприйняття, уваги,
пам’яті, мислення;
формування пізнавального інтересу;
реалізація можливості подачі навчальної інформації у різних
формах;
економія часу, потрібного для вивчення конкретного
матеріалу становить близько 30%;
реалізація міжпредметних зв’язків;
логізація й структурування навчального матеріалу, що
значно підвищує рівень знань учнів;
набуття учнями міцних знань, які значно довше зберігаються
у пам’яті;
зміна ставлення учнів до комп’ютера: вони починають
сприймати його як універсальний інструмент для ефективної
роботи в будь-якій галузі професійної діяльності;
здійснення емоційного впливу на учнів, досягнення виховних
цілей уроку;
підвищення ефективності уроку та показників якості знань
учнів;
Зважаючи на те, що курс «Вступ до історії» не передбачає
системного викладу інформації про минуле, хоча історичний
зміст курсу реалізовано в хронологічній послідовності, зміст

історичної освіти вчителі історії повинні обов’язково
узгоджувати із віковими особливостями учнів-
п’ятикласників.
Особливої уваги вчителів потребує і проблема оцінювання
учнів. Враховуючи те, що курс «Вступ до історії» у 5 класі
є пропедевтичним, то він, перш за все, націлений на початкові
знання історії, на елементарні уявлення про історичні події
та передбачає формування найпростіших вмінь. Компетентним
вчителям залишається спланувати створення таких
навчальних ситуацій на уроках, які б максимально сприяли
досягненню учнями очікуваних результатів навчання, мали
б більш практичну спрямованість та були б поступово
ускладнені. Під час оцінювання п’ятикласників вчителям
історії важливо виявляти доброзичливість, вимогливість
поєднувати з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб
оцінювання – із особистісним. Тобто, необхідно порівнювати
виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, а й з її
попередніми успіхами. Разом з тим, учнів обов’язково треба
знайомити з критеріями оцінювання знань з історії, з вимогами
до оформлення різноманітних робіт, виконання вправ, роботи
з картою. Для того, щоб початковий період знайомства учнів
з історією був безболісним, необхідно підтримувати дитину,
підказувати, допомагати, роз’яснювати хід виконання роботи,
зважати на можливості й зусилля кожного учня.
Враховуючи вікові особливості п’ятикласників, у І семестрі
ще велику увагу треба приділяти вербальному оцінюванню.
Як заохочення до предмета, може спрацювати виставлення
вчителями балів достатнього та високого рівня. Разом з тим,
вчителі повинні розвивати і рефлексивні уміння, і здатності
учнів дивитися на себе «з боку», і формувати навички
самоконтролю та самооцінки. Переходити до критеріїв
оцінювання в основній школі слід поступово, бажано аж після
І семестру, адже оцінка – це найгостріший інструмент,
використання якого потребує величезного вміння і культури

Складнощі вивчення
історії, які можуть
виникати у
п‘ятикласників:
коментування учнями великого текстового об’єму;
виокремлення головного і другорядного та визначення
причинно-наслідкових зв’язків;
співставлення історичних подій та фактів;
запам’ятовування хронологічних дат;
розуміння історичної карти та часової лінії;
сприйняття документально-джерельного матеріалу;
визначення приналежності зображених на історичних
ілюстраціях пам’яток, портретів історичних діячів до певних епох;
висловлення власного ставлення до історичних подій, явищ
і діячів, що пропонуються для вивчення.