БАНК ЗАГАЛЬНОПЕДАГОГІЧНИХ та УПРАВЛІНСЬКИХ технологій
1.Системно-цільовий підхід до управління школою
Автор-розробник – С.Подмазін.
Суть. Основою системно-цільового підходу до управління розвитком школи є побудова ідеальної системи діяльності школи на базі наявних можливостей суспільства, тенденцій його соціокультурного розвитку, існуючих і прогнозованих потреб особистості й суспільства.
Стратегічні цілі формуються не як «цілі-мішені», що характерно для проблемно-цільового управління розвитком школи, а як «цілі-маяки».Останні досягаються через підцілі (завдання), прогнозовані у конкретній часовій перспективі, що сприяє встановленню більш плавного курсу на розвиток школи. Для даної технології характерним є складання таких документів, як «Ієрархія цілей діяльності школи», «Технологічна карта діяльності школи», «Програма розвитку школи»
Прогнозовані результати: розвиток навчального закладу, як відкритої системи, здатної до самоорганізації; узгодження зовнішніх чинників розвитку з власними тенденціями саморозвитку школи
2.Програмно-цільовий підхід до управління школою
Автор-розробник – О.Мармаза
Суть. Управління розвитком навчального закладу здійснюється в межах програмно-цільового підходу. Програма розвитку – це робочий документ для організації перспективної і поточної діяльності закладу, який містить відомості про стан школи і її окремих підсистем; гіпотетичну модель закладу, бажану в майбутньому; описує зміст діяльності та послідовність дій, що приведуть до передбачуваного результату. Передбачається 5 етапів розроблення програми: аналітичний, концептуальний, організаційний, практичний, підсумковий.
Прогнозовані результати: перехід із режиму функціонування в режим розвитку навчальним закладом.
3.Проектно-цільовий підхід до управління школою
Автор-розробник – І.Осадчий
Суть. Управління розвитком навчального закладу здійснюється шляхом розроблення каскадної програми. Назва останньої вказує на сукупність реалізації цільових проектів, які спрямовують перехід системи до нового стану. Алгоритм розроблення програми передбачає реалізацію певних технологічних 4 етапів, в результаті яких створюється програма розвитку навчального закладу на 2-3 роки.
Прогнозовані результати: висока ефективність управління інноваційною діяльністю; системний розвиток навчального закладу.
4. Етнопедагогіка М.Стельмаховича.«Школа-родина»
Автор-розробник – М.Стельмахович.
Суть. Українська етнопедагогіка є власне національною навчально-виховною системою, що формується завдяки поєднанню народного, національного та загальнолюдського через зв'язок із сьогоденням і майбутнім в історії нашого народу. Основними компонентами етнопедагогіки є: народне родинознавство, народне дитинознавство, батьківська педагогіка, народна дидактика, народна деонтологія.
Прогнозовані результати: виховання самосвідомості, громадянськості, почуття національної гідності учнів.
5. Педагогіки С.Русової. «Український дитячий садок»
Автор-розробник – С. Русова
Суть. Мета виховання полягає в тому, щоб допомогти вільній еволюції духовних та фізичних сил дитини; сприяти звеличенню культу особистості, яка вільно виявляє всі свої творчі сили, створити людину з широким розумінням свої громадянських обов’язків, із незалежним, високо розвинутим інтелектом, братерським почуттям до всіх інших людей, людину, що здатна до роботи, яка ніде, за жодних обставин не загине морально й фізично та доведе до громадськості свою незалежну думку.
На думку вченої до особистості вихователя мають бути особливі вимоги «особа садівниці є головним фактором в садку» Вона повинна мати «свою широку схему освіти», «сама в собі має розвинути такі цінні риси», які намагається прищепити дітям.
Прогнозовані результати: створення умов для гармонійного виховання особистості дошкільника; плекання національного духу; ефективна взаємодія дошкільних навчальних закладів із родинами.
6. Педагогіка М.Монтессорі. «Дім вільної дитини»
Автор-розробник – М.Монтессорі.
Суть. Основне завдання педагога полягає у наданні дитині засобів для розвитку, розкритті правил їх використання. Для цього необхідно створити предметно-просторове середовище, в якому дитина зможе найповніше реалізувати свої природні здібності та схильності, Діяльність дитини має бути вільною та самостійною. Педагог використовує в роботі самонавчальні засоби-матеріали, з якмим вихованець спершу працює, наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім приступає до самостійної роботи з ними.
Характерною рисою технології є презентації (основні уроки) та індивідуальні уроки (уроки номенклатури).
Прогнозовані результати: розвиток дрібної та великої моторики руки, сенсорики, логічного мислення, пам’яті; виховання сомостійності й організованості дитини.
7. Вальдорфська педагогіка. «Вальдорфський дитячий садок»
Автор-розробник – Р.Штайнер.
Суть. Вальдорфська педагогіка – це педагогічна система, вибудувана на антропософських засадах розуміння розвитку людини як цілісної взаємодії тілесних, душевних і духовних чинників, спрямована на виховання духовно вільних особистостей. Основні педагогічні положення: поступальний індивідуальний розвиток дитини за життєвими ритмами, нерозривний зв'язок із соціальним оточенням.
Стрижнем програми є принципи індивідуального підходу, свобода у вихованні, урахування особливостей режиму дня й ритму року.
Основне завдання садка – догляд за органами чуття дитини.
Прогнозований результат: духовний розвиток особистості дошкільника.
8. Школа адаптивної педагогіки.
Автори-розробники – Є.Ямбург, Б.Бройде.
Суть. Адаптивне навчання використовується з метою побудови індивідуальної траєкторії розвитку особистості школяра, зважаючи на його психофізичні особливості, здібності і схильності, завдання забезпечення максимальної самореалізації.
Адаптація дитини до школи реалізується шляхом визнання учня суб’єктом навчання. Адаптація школи до дитини - через систему диференціації навчально-виховного процесу.
Орієнтовною основою для побудови програм навчання є державний стандарт, який на практиці реалізується за 3-ма навчальними потоками-траєкторіями:
базового стандарту (основна траєкторія); передової освіти (поглиблена траєкторія); компенсую чого навчання (корекційно-розвивальна траєкторія).
Прогнозовані результати: вільний вибірта самореалізація особистості школяра; формування позитивної Я-концепції; засвоєння всіма дітьми навчального матеріалу на рівні державного стандарту.
9. Педагогіка життєтворчості. «Школа життєтворчості особистості»
Автор-розробник – І. Єрмаков
Суть. Життєтворчість як спосіб само програмування й творчого здійснення особистістю свого життя є унікальним і винятковим надбанням людини. Проблема життєтворчості зосереджується на проблемі творення себе, побудові свого життя, виходячи з власного розуміння його сенсу.
Школа – це простір для життя людини, простір можливостей реалізації її вільних, духовних потреб та інтересів, культури життя і самовизначення, формування інноваційної потреби жити в умовах постійних змін, бути ініціатором змін і активної соціальної дії; пріоритет особистості, її замовлення на освіту; орієнтація на виховання вільної, конкурентоспроможної особистості, здатної до критичного мислення, розв’язання життєвих проблем, презентації себе на ринку праці, вихід на індивідуальну життєву траєкторію розвитку і саморозвитку.
Прогнозовані результати: розвиток ключових компетентностей, формування проектної культури, нових способів мислення й діяльності.
10. Проблемно-цільовий підхід до управління школою
Автори-розробники – В.Лазарєв, М.Поташник
Суть. За системного підходу до управління в центрі уваги перебуває процес прийняття управлінських рішень. Рішення приймаються на всіх рівнях організації. Остання є сукупністю центрів прийняття управлінських рішень, пов’язаних між собою комунікаційними каналами. Завдання в тому, щоб прийняті рішення відповідали інтересам системи та були скоординовані між собою. Сутність проблемно-цільового підходу полягає в розроблені програми розвитку школи як моделі системного розв’язання проблеми.
Прогнозовані результати: системний підхід до впровадження інновацій, орієнтованих на розв’язання проблеми конкретного закладу.
11. Проектний підхід до управління школою.
Автори-розробники – Л.Калініна, Т.Капустеринська.
Суть. Освітній процес у школі здійснюється не однією людиною, а всіма його учасниками, тому за умови застосування проектного методу керівництва школою на кожному рівні розроблення кожна з груп певною мірою бере в ньому участь, що визначається підбором проектної команди та розподілом ролей. Проектанти зобов’язані розв’язати 4 найважливіші проблеми: визначити місію, цілі та завдання; розподілити ролі та обов’язки; виробити необхідні процедури; управляти міжособистісними відносинами.
Прогнозовані результати: ефективне функціонування закладу в умовах переходу на новий зміст, структуру і 11-річний термін навчання.
12. Освітня система «Довкілля»
Автор-розробник – В.Ільченко.
Суть. Освітня система «Довкілля» - модель національної школи. Вона формує цілісну свідомість людини, яка здатна брати на себе відповідальність за своє майбутнє та майбутнє рідної землі, народу, виховує цілісне ставлення дитини до себе, до світу, що ґрунтується на почутті любові до довкілля, людей, що їх оточують. У такий спосіб реалізуються принципи гуманізму та екологічного реалізму, орієнтовані на розвиток екологічної культури молодого покоління. Програма освіти «Довкілля» як дидактична система викладання предметів природничого циклу альтернатива традиційному підходу. Вона передбачає не традиційну структуру уроку і нову систему навчально-методичного забезпечення.
Прогнозовані результати: формування цілісних знань учнів, природо дослідницьких умінь і навичок, пізнавальних мотивів учіння, розвиток духовності, мислення, екологічної культури, виховання свідомого й бережливого ставлення до природи, плекання почуття відповідальності за майбутнє.
13. Інтегральна освітня технологія В.Гузєєва.
Автор –розробник В.Гузєєв
Суть. Назва технології пов’язана з інтеграцією перспективних напрямів удосконалення навчального процесу, як-от: планування результатів навчання, укрупнення дидактичних одиниць, психологізація навчального процесу, комп’ютеризація. Створення цілісного інтегрального освітнього середовища реалізується шляхом конструювання блочної системи уроків програмової теми. Для даної технології розроблена типова структура уроків.
Прогнозовані результати: реалізація особистісно діяльнісного підходу в навчанні; розвиток особистості школяра; високий рівень засвоєння змісту навчального предмета.
14. Технологія визначення ефективності сучасного уроку.
Автор-розробник – З.Горішний.
Суть. Технологія дає можливість визначити ефективність навчально-виховної роботи на уроці в системі внутрішньо шкільного контролю. Мета – здійснювати об’єктивне оцінювання праці педагога і впливати на ефективність проведення уроків, допомагати вчителю удосконалити свою професійно-педагогічну діяльність.
Технологія передбачає розв’язання педагогами основних завдань уроку: організації особистісно орієнтованого навчання, проведення уроку із використанням сучасних технологій, оптимальне поєднання різних форм роботи, активізацію розвитку всіх сфер особистості учня,, тісний зв'язок з життям, ефективне застосування сучасних дидактичних засобів тощо.
Прогнозовані результати: оптимізація роботи вчителя; напрацювання системи комплексного оцінювання діяльності педагогів, їхнього фахового зростання; спрямованість на розвиток школярів; економія часу.
15.Технологія здійснення аналізу підсумків навчального року
Автор-розробник – В.Звєрєва.
Суть. Основною умовою цілеспрямованого розвитку закладу освіти є педагогічний аналіз підсумків роботи за попередній рік. Він передбачає п’ять етапів: підготовчий період; етап деком позування; аналіз показників роботи школи; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; узагальнення.
Прогнозовані результати: цілеспрямований розвиток закладу освіти.
