Савченко Г.В.
Творчі портрети
вчителів історії
Красилівського району
Інформаційно-методичний збірник
передового педагогічного досвіду
Красилів,
2012р.
Відділ освіти Красилівської райдержадміністрації
Районний методичний кабінет
Творчі портрети
вчителів історії
Красилівського району
Інформаційно-методичний збірник
передового педагогічного досвіду
Красилів,
2012р.
Творчі портрети вчителів історії Красилівського району: Інформаційно-методичний збірник передового педагогічного досвіду/ Райметодкабінет відділу освіти Красилівської райдержадміністрації. – Красилів, 2012 – 60 с.
Автор: САВЧЕНКО Гаїна Володимирівна
Упорядник матеріалів та комп’ютерна верстка:
КАРНАУХ Людмила Олександрівна
Схвалено до видання методичною Радою
районного методичного кабінету від 25.05.2012 року (протокол №4)
* Районний методичний кабінет відділу освіти Красилівської райдержадміністрації
Інформаційно-методичний збірник – перша спроба намалювати творчі портрети кращих учителів історії на основі матеріалів передового та прогресивного педагогічного досвіду учителів-методистів та «старших» учителів історії Красилівського району, який вивчався методистами суспільних дисциплін райметодкабінету впродовж 2006-2012 років.
Він слугуватиме для кожного вчителя основою для осмислення та збагачення власного досвіду, підвищення професійного й фахового рівня, науково-дослідницької роботи, новаторського пошуку, удосконалення педагогічної майстерності та методичної культури.
Рекомендований для використання в практичній діяльності вчителів суспільного циклу предметів та керівників навчальних закладів району.
Історія твориться сьогодні, і творимо її ми…
|
Шановні колеги!
Передовий педагогічний досвід є важливим елементом загальної, педагогічної та методичної культури вчителя, у якій віддзеркалюються знання, вміння, навички та індивідуальні риси особистості, що повсякчас розвиваються, вдосконалюються і збагачуються упродовж усієї педагогічної діяльності педагога.
Педагогічний досвід можна визначити як багатогранне явище, що має зовнішні (тематика, авторство, характеристика, обсяг) і внутрішні (творчий внесок самого учителя в практичне втілення досвіду, рівень педагогічних знань, умінь і навичок, педагогічної свідомості, які зумовлюють вплив на учнів) характеристики.
Педагогічний досвід учителя є основою його педагогічної майстерності.
Майстерність учителя створюється не на порожньому місці, а опирається на науку та практичний досвід багатьох поколінь.
У процесі педагогічної діяльності досвід осмислюється, оновлюється відповідно до нових досягнень психолого-педагогічної науки та інноваційних технологій навчання і виховання.
Досвід вважається передовим тоді, коли він забезпечує високі результати навчально-виховної діяльності вчителя.
Перспективність педагогічного досвіду передбачає його використання в практичній діяльності інших педагогів, поширення та втілення в життя.
У залежності до тематичного обсягу, досвід поділяють на комплексний і локальний. Комплексний охоплює різні питання навчально-виховного процесу, втілення досягнень педагогіки і психології. Локальний досвід відбиває одне або кілька взаємопов’язаних питань і найчастіше стосується певної проблеми.
Історія твориться сьогодні, і творимо її ми…
|
|
За кількістю авторів педагогічний досвід поділяють на індивідуальний і колективний.
За характером діяльності досвід можна поділити на дослідницький і новаторський. Дослідницький досвід – це експериментальні пошуки способу реалізації наявної педагогічної ідеї. Якщо знахідки ориґінальні, відрізняються від досягнутого в науці та практиці, спрямовані на вдосконалення традиційних підходів і поглядів, то такий досвід вважають раціоналізаторським. Якщо ж досвід копіює наявний із незначними поправками і власними напрацюваннями, то такий досвід є зразковим.
Новаторський досвід породжує нову педагогічну ідею.
Вчасно виявити та оцінити педагогічний досвід як перспективний – першочергове завдання методиста районної методичної служби та адміністрації навчального закладу.
Виявлення досвіду – справа непроста. Знаходити та бачити в роботі педагога позитивне, нове, передове, неординарне набагато важче, ніж виявляти недоліки та упущення, які зазвичай лежать на поверхні. При цьому всі ми розуміємо, що перспективне і новаторське через свою неординарність далеко не одразу оцінюється відповідно до його значення для подальшого розвитку педагогічної науки і практики.
Виявлення перспективного педагогічного досвіду ґрунтується на певних методологічних засадах, серед яких: об’єктивність, комплексність, науковість.
Для оцінювання досвіду вчені-дидакти застосовують різні критерії. Найбільш поширеними є актуальність, новизна, результативність, стабільність і перспективність.
Упродовж останніх п’яти років районним методичним кабінетом було вивчено й узагальнено досвід роботи 10 учителів історії, яким присвоєно звання «Учитель-методист» та 15-ти педагогам, які викладають предмети суспільного циклу і удостоєні звання «Старший учитель».
У посібнику висвітлюється передовий педагогічний досвід кращих учителів історії нашого району, який поширюється за допомогою різноманітних форм методичної роботи з учителями: конференцій, районної Школи передового педагогічного досвіду, районної Школи педагогічної майстерності, майстер-класів, семінарів-практикумів тощо.
Сподіваюсь, що представлений досвід передових учителів історії району послужить для кожного вчителя основою для осмислення та збагачення власного досвіду, підвищення професійного й фахового рівня, науково-дослідницької роботи, новаторського пошуку, удосконалення педагогічної майстерності та методичної культури.
Гаїна САВЧЕНКО,
методист суспільних дисциплін
райметодкабінету.
Історія твориться сьогодні , і творимо її ми…
|
Розділ І. «Учителі-методисти»
БАЙДИЧ Олександр Васильович
1954 року народження, закінчив Кам’янець-Подільський педінститут у 1975 році, директор школи та вчитель історії та правознавства Кузьминської ЗОШ І-ІІІ ст., педагогічний стаж – 36 років. Обраний керівником районного клубу істориків-краєзнавців, голова районної організації Національної спілки краєзнавців України (НСКУ), член Ради РМО учителів суспільного циклу предметів, член предметних комісій. Має звання «Учитель-методист», нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України», Державними відзнаками та Почесними грамотами МОН України.
ТЕМА досвіду: «Використання документальних матеріалів краєзнавчого характеру на уроках історії України»
СУТЬ досвіду. Систематичне використання історичних документів у процесі вивчення історії призводить до підвищення рівня навчальних можливостей учнів, до поглибленого засвоєння знань, удосконалення вмінь та навичок. Цьому сприяють багатопланове, систематичне та цілеспрямоване використання історичних джерел у процесі вивчення історії з метою перетворення їх з матеріалу для ознайомлення на матеріал для дослідження та оновлення змісту писемної історичної джерельної бази в шкільній історичній освіті.
Створення умов для розвитку пізнавальних здібностей учнів, забезпечення якості навчання, сприяння громадянському вихованню – суть досвіду вчителя Байдича Олександра Васильовича.
Досвід є новаторським, оскільки вчитель забезпечує поєднання всіх складових компонентів навчання історії, самостійно досліджує історію рідного краю – Красилівщини, Поділля, Волині – та творчо використовує ці матеріали на уроках.
Досвід Байдича О.В. характеризується науковістю. У процесі навчання дітей відбулась практична адаптація основних теоретичних і науково-методичних засад викладання історії та практичного використання історичних документів з архівів.
Багаторічна педагогічна діяльність учителя-методиста, його пошуки та дослідження документів у державних архівах, активне прилучення до Всеукраїнських і регіональних історично-краєзнавчих акцій увінчались виданням серії книг і публікацій у місцевій пресі.
Байдич Олександр Васильович видав книги: у 2001 році – «Кузьмин: літопис історії», у 2003 році – «Крізь плин віків… Історія Красилівщини».
Він – учасник Всеукраїнських, обласних та районних краєзнавчих конференцій, з 2005 року – дійсний член Центру дослідження історії Поділля при Кам’янець-Подільському державному педагогічному університеті та член Товариства дослідників історії Волині. Упродовж 9 років є керівником районної творчої групи вчителів краєзнавців «Краєзнавець», член національної спілки краєзнавців України.
***
Історія твориться сьогодні, і творимо її ми…
|
БОЙКО Антоніна Мечиславівна
1958 року народження, учитель географії та історії, закінчила Кам’янець-Подільський педінститут ім.Затонського, педагогічний стаж – 32 роки, упродовж багатьох років – голова районного методичного об’єднання учителів суспільного циклу предметів.
Має звання «Учитель-методист», нагороджена грамотами та відзнаками управління освіти і науки, відділу освіти.
ТЕМА досвіду: «Шляхи досягнення результативності навчання та виховання учнів»
Суть досвіду. Творче використання вчителем інтерактивних форм, методів та прийомів під час навчально-виховного процесу, а також розробка нових способів та прийомів навчання, спрямованих на формування пізнавальної активності учнів на уроках, – суть досвіду вчителя.
Бойко А.М. постійно модернізує методичні прийоми у викладанні предмету, активно використовує можливості інформаційно-комунікаційних технологій навчання, що сприяє компетентнісному підходу до вивчення історії, забезпеченню якості навчання, досягненню високої результативності навчально-виховного процесу.
Характер досвіду – новаторський. Він характеризується новими підходами до вивчення навчального матеріалу. Цікаві та активні форми роботи на уроці пробуджують інтерес та зацікавленість учнів до сприйняття нового матеріалу, розвивають критичне мислення, створюють ситуацію новизни, стимулюють науково-дослідницьку діяльність учнів. Учитель створює на всіх уроках позитивну мотивацію, що сприяє високій результативності навчання, зокрема досягненню високого рівня навчальних досягнень учнів.
Бойко А.М. велику увагу приділяє організації туристсько-
краєзнавчої роботи. У цьому напрямі вона співпрацює з батьками та громадськістю, залучає їх до позакласної роботи з учнями.
10 років поспіль її учні беруть активну участь у туристичних подорожах та походах рідним краєм, екскурсіях визначними місцями України.
Наполеглива та відповідальна педагогічна діяльність учителя-методиста, пошуки та дослідження історичного минулого рідного краю, активне прилучення до патріотичних експедицій, екскурсій і подорожей великими містами й визначними історичними місцями України сприяли прищепленню в молодого покоління любові до історії.
На базі досвіду роботи вчителя проводяться відкриті уроки та семінари-практикуми.
Досвід учителя Бойко А.М. схвалений Радою райметодкабінету 12 листопада 2007 року.
***
Історія твориться сьогодні, і творимо її ми…
|
ГЖИМАЙЛО Юрій Дем’янович
1948 року народження, учитель історії та правознавства, педагогічний стаж –34 роки, керівник шкільного «Народного музею» історії м.Красилів Красилівської ЗОШ І-ІІІ ст.№2. Має звання «Учитель-методист», нагрудний знак «Відмінник освіти України», нагороджений Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. Учасник 6-ти Всеукраїнських конференцій, дійсний член Центру з вивчення історії Поділля при Кам′янець-Подільському
національному університеті
ім.І.Огієнка.
ТЕМА досвіду: «Використання краєзнавчих матеріалів на уроках історії України та історії рідного краю»
СУТЬ досвіду. Досвід роботи Гжимайла Юрія Дем’яновича «Використання краєзнавчих матеріалів на уроках історії України та історії рідного краю» є актуальним, оскільки сприяє формуванню в молодого покоління національної свідомості, любові до рідного краю, свого народу, збереження та використання пам’яток історії та духовної культури, забезпечує розвиток творчої особистості учня.
У ході викладання предмету вчитель використовує методи інтенсивного навчання за системю В.Ф.Шаталова, а також технологію осмислено концентрованого навчання, якими володіє досконало.
Гжимайло Юрій Дем’янович знаний історик-краєзнавець. Багато уваги в роботі з учнями приділяє вивченню історії міста Красилова та населених пунктів району. Багаторічна пошукова та науково-дослідницька діяльність учителя увінчалась виданням краєзнавчих книг «Із народних вуст» (1993р.), «Місто над Случем» (1992 р.), «Нащадки гетьманів: історичний нарис» (2002р.), «Не хлібом єдиним» (2004р.), «Походження назв містечок і сіл Красилівщини» (1992), «Тривожать душу спогади» (2002 р.), «Історія промислових підприємств Красилова» (2006р.).
Гжимайло Юрій Дем′янович працює над темою «Упровадження краєзнавчих матеріалів на уроках історії України» та готує до видання нові книги з історії рідного краю.
Досвід Гжимайла Ю.Д. є зразковим і характеризується перспективністю, оскільки вчитель вдало забезпечує поєднання відомих дидактичних та методичних прийомів, форм і методів навчання історії. За таких умов досягається позитивна мотивація до вивчення предмету, розвиваються загальні предметні уміння і навички, формуються предметні компетентності учнів, відбувається актуалізація життєвої позиції учня.
Учні, підготовлені вчителем, є призерами районних і обласних олімпіад з історії та районних краєзнавчих конференцій.
Гжимайло Ю.Д. – член Національної спілки краєзнавців України, керівник шкільного музею історії м.Красилів, якому присвоєно звання «Народний музей».
***
Історія твориться сьогодні, і творимо її ми…
|
|
ЗАЇКА Ольга Іванівна
1961 року народження, учитель історії та правознавства, закінчила Кам’янець-Подільський педінститут ім.Затонського, педагогічний стаж – 29 років. Працює вчителем історії та правознавства Красилівського НВК «Гімназія та загальноосвітня школа І ст.», спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії. Має звання «Учитель-методист», нагороджена грамотами та відзнаками управління освіти і науки, відділу освіти.
ТЕМА досвіду: «Упровадження технології особистісно орієнтованого навчання на уроках суспільних дисциплін»
СУТЬ досвіду. У процесі навчально-виховної діяльності учитель Заїка О.І. використовує технологію особистісно орієнтованого навчання, яка в процесі викладання історії забезпечує формування предметних історичних компетентностей, розвиток пізнавального інтересу та критичного мислення в учнів.
Компетентнісний та діяльнісний підхід учителя до вивчення історії забезпечує формування вмінь та навичок учнів самостійно здобувати знання, аналітично мислити, оцінювати події, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями і явищами, розуміння цілісності й безперервності історичного процесу як в межах держави, так і на території нашого краю.
Учителем-методистом забезпечується творче використання інтерактивних форм, методів та прийомів під час навчально-виховного процесу, а також розробка нових способів та прийомів навчання, спрямованих на формування пізнавальної активності учнів на уроках.
Характер досвіду – зразковий. Учитель постійно вдосконалює методичні прийоми в ході викладання предмету, активно використовує можливості інформаційно-комунікаційних технологій навчання, веде експериментальні пошуки способу реалізації наявної педагогічної ідеї, що сприяє забезпеченню якості навчання, досягненню високої результативності навчально-виховного процесу.
Учні Заїки О.І. щорічно посідають призові місця в шкільних та районних предметних олімпіадах, Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості в номінації «Історія України і державотворення», беруть участь у Всеукраїнських конкурсах МАН. На базі досвіду роботи вчителя проводяться відкриті уроки та семінари-практикуми.
Досвід учителя-методиста Заїки О.І. схвалений Радою райметодкабінету 24 листопада 2009 року.
***
Історія твориться сьогодні і творимо її ми…
|
|
КАЯФА Василь Пилипович
1951 року народження, учитель історії та правознавства, педагогічний стаж – 40 років, директор Михайловецької ЗОШ I-III ст.
Засновник і перший керівник шкільного краєзнавчого музею.
Має звання «Учитель-методист», нагрудний знак «Відмінник освіти України», нагороджений Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, обласного управління освіти і науки, відділу освіти.
ТЕМА досвіду: «Упровадження технології особистісно орієнтованого навчання на уроках суспільних дисциплін»
СУТЬ досвіду. Каяфа В.П. досвідчений історик-краєзнавець, творчо працюючий учитель історії та правознавства. Усю свою педагогічну діяльність спрямував на формування в учнів любові до предмету, досконале знання історії України, всесвітньої історії та правознавства. Особливу увагу приділяє вивченню в школі історії рідного краю.
На уроках історії учитель-методист Каяфа В.П. використовує різні форми і методи навчання, здійснює особистісно орієнтовані підходи, принципи диференціації та індивідуалізації. Різноманітність форм і методів роботи дає можливість учителю активізувати пізнавальну навчальну діяльність, навчити аргументовано виступати під час проведення учнівських конференцій, диспутів, засідань «круглих столів» на історичну і краєзнавчу тематикики.
Багаторічна науково-дослідницька робота вчителя увінчалась здобутками та результативністю. Під його керівництвом були зібрані унікальні експонати та документи з історичного минулого рідного села і краю.
З його ініціативи в школі в 1992 році був створений історико-краєзнавчий музей, який став центром громадянського та патріотичного виховання шкільної молоді.
Шкільному музею, який є гордістю школи, присвоєно звання «Зразковий» історико-краєзнавчий шкільний музей.
***
Історія твориться сьогодні і творимо її ми…
|
МОРМОЛЮК Микола Павлович
1939 року народження, учитель історії та суспільствознавства, закінчив Кам’янець-Подільський педінститут, педагогічний стаж – 44 роки, член Національної спілки краєзнавців України, керівник «Зразкового» шкільного музею. Має звання «Учитель-методист», нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України», державними відзнаками та Почесними грамотами МОН України, обласного та районного відділів освіти, учасник Всеукраїнських з′їздів педагогічних працівників та зльотів краєзнавців
України.
ТЕМА досвіду: «Упровадження активних форм роботи на уроках як передумова активізації пізнавальної діяльності учнів»
СУТЬ досвіду. Роль суспільно-гуманітарних дисциплін у системі загальної середньої освіти визначається, передусім, значним впливом на процес становлення особистості. Своє завдання Мормолюк М.П. вбачає у формуванні в кожного учня цілісного творчого сприйняття, переходу від репродуктивного до інтеграційного мислення, здатності критично оцінювати історичні події. Такий підхід спонукає вчителя до ретельного підбору матеріалу, його структуризації, прогнозування результативності в реалізації поставлених цілей у конкретному класі, конкретною дитиною.
Учитель значну роль відводить використанню словесно-діалогічних методів при вивченні історії, зокрема реалізації на практиці нетрадиційних схем вивчення окремих тем та різних типів уроків. При цьому неодмінно дотримується принципу рівноправного партнерства всіх учасників навчально-виховного процесу та принципу особистісно орієнтованого підходу в плануванні навчальних занять.
З метою активізації пізнавальних інтересів учнів, що сприяє формуванню навчальних компетентностей, на початку теми уроку перед ними ставиться навчальна проблема. Залежно від її складності між педагогом та учнями виникає діалогічна взаємодія, як правило, диференційована. Розв'язання поставлених завдань здійснюється за ступеневим принципом, що дозволяє через наступний аналіз окремих тематичних питань прийти до суті осмислення основної проблеми.
В основі діалогічних методів навчання історії в роботі педагога прослідковуються такі логічні комунікативні зв’язки: «вчитель - учень - учень - група учнів - класний колектив», «вчитель - група учнів - група учнів - клас».
Особливе місце в роботі зі старшокласниками педагог відводить інтерактивним методам навчання, проектним технологіям, лабораторно-практичним методам із використанням першоджерел на базі створеного ним шкільного краєзнавчого музею.
У результаті – до творчо-наукової діяльності залучаються всі учні, кожен на можливому для нього рівні, зважаючи на природні задатки та потенціал їх розвитку.
Наполеглива та відповідальна педагогічна діяльність учителя-методиста, його пошуки і дослідження історичного минулого рідного краю, активне прилучення до патріотичних експедицій, акцій, краєзнавчих конференцій, туристсько-краєзнавчих зборів і зльотів сприяли створенню ще в далекому 1968 році першого в районі пошукового загону «червоних слідопитів», який переріс у 1970 році у відомий на всю Україну клуб «Пошук».
З ініціативи Мормолюка М.П. 9 травня 1975 року в Западинській ЗОШ був відкритий шкільний музей бойової та трудової слави. 37 років незмінним керівником шкільного музею, якому присвоєно звання «Зразковий музей», є Микола Павлович.
Завдяки учителю-професіоналу і його вихованцям, було встановлено десятки нових імен загиблих воїнів у роки Великої Вітчизняної війни, знайдено біля ста сімей загиблих воїнів та 860 воїнів-визволителів, з якими було налагоджено листування.
Багато вихованців Мормолюка М.П. приїздять до школи, відвідують шкільний музей зі своїми дітьми, дякують улюбленому вчителю за уроки мужності та патріотизму, любов до історії, глибокий і цікавий внутрішній світ, світлий розум і тепло серця.
***
Історія твориться сьогодні , і творимо її ми…
|
ПОЛІЩУК Марія Тимофіївна
1954 року народження, учитель історії та
правознавства Волицької ЗОШ І-ІІІ ст.,
педагогічний стаж – 36 років. Засновник і керівник шкільного краєзнавчого музею, член обласних і районних предметних комісій. ЇЇ учні є призерами районних і обласних олімпіад.
Має звання «Учитель-методист»,
грамоти і відзнаки МОН України,
обласного управління освіти і науки,
відділу освіти.
ТЕМА досвіду: «Використання інтерактивних форм роботи на уроках як передумова активізації пізнавальної діяльності учнів»
СУТЬ досвіду. Поліщук М.Т. відзначається високою професійною компетентністю, фаховою майстерністю і творчістю. У своїй педагогічній діяльності використовує інноваційні підходи, особистісно орієнтовані технології навчання і виховання учнів.
Значну увагу учитель Поліщук М.Т. приділяє експериментальним пошукам нових способів реалізації педагогічних ідей та знахідок. Часто педагогічні знахідки є ориґінальними, відрізняються від загальноприйнятих методик, спрямовані на вдосконалення традиційних підходів і поглядів. Виходячи з цього, досвід Поліщук М.Т. є раціоналізаторським і перспективним.
ЇЇ учні неодноразово були переможцями районних та обласних олімпіад, призерами Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН.
Вивчення історії України, всесвітньої історії вчитель поєднує із вивченням історії рідного краю.
Чимало зусиль доклала Поліщук М.Т. в роботі з пошуку краєзнавчих матеріалів, виготовлення стендів, оформлення експозицій шкільного краєзнавчого музею, який був відкритий у 2005 році. Її учні активні учасники всіх краєзнавчих олімпіад, конференцій та акцій. Поліщук М.Т. передає свій досвід молодим колегам на заняттях районної Школи передового педагогічного досвіду, районної Школи молодого вчителя історії та в майстер-класі за темою власного досвіду роботи.
***
Історія твориться сьогодні і творимо її ми…
|
ХАБАЛЮК Яків Федорович
1954 року народження, учитель історії та правознавства, педагогічний стаж – 27 років, директор Красилівської ЗОШ I-III ст. №3, член Ради директорів району, член районної предметної комісії. Має звання «Учитель-методист», нагрудний знак «Відмінник освіти України», нагороджений грамотами Міністерства освіти і науки України.
ТЕМА досвіду: «Формування пізнавального інтересу на уроках історії та правознавства шляхом використання методики розвитку критичного мислення як важливого компоненту особистісно орієнтованого навчання і виховання»
СУТЬ досвіду. Хабалюк Яків Федорович упродовж усієї своєї педагогічної діяльності значну увагу приділяє розвитку пізнавального інтересу учнів у процесі вивчення історії та правознавства.
Творче використання учителем інтерактивних форм, методів та прийомів, проектних та інформаційно-комунікаційних технологій, методики розвитку критичного мислення в учнів, спрямованих на формування пізнавальної навчальної діяльності учнів в контексті особистісно орієнтованого навчання і виховання учнів, розробка нового дидактико-методичного забезпечення – суть досвіду Хабалюка Якова Федоровича.
В основу системи роботи вчителя покладено освітню технологію особистісно орієнтованого навчання і виховання.
Учитель у практичній роботі чітко дотримується принципів гуманізації та гуманітаризації навчання, забезпечує диференційований та індивідуальний підходи.
Хабалюк Я.Ф. на уроках спонукає дітей до активної пізнавальної діяльності, створює проблемно-пошукові ситуації та ситуації новизни, навчає учнів самостійно здобувати знання, досліджувати проблеми, створювати проекти. Він володіє методикою проведення нестандартних уроків, у практичній діяльності широко використовує інтегровані уроки та інтерактивні форми і методи. Враховуючи інноваційну модель розвитку школи як пілотної, вчитель використовує комп’ютерно-комунікативні технології, електронні комплекси, підручники та посібники.
Учні, підготовлені вчителем, є призерами районних та обласних олімпіад з історії, щорічного Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Ідея соборності України» у номінації «Історія України і державотворення» та районних краєзнавчих конференцій.
Досвід роботи Хабалюка Я.Ф. є раціоналізаторським, вивчався та узагальнювався районним методичним кабінетом у 2002-2003 роках, схвалений Радою РМК у березні 2003 р.
***
Історія твориться сьогодні, і творимо її ми…
|
|
ШАХРАЙ Володимир Дмитрович
1951 року народження, учитель історії та правознавства, педагогічний стаж – 35 років, директор Красилівської ЗОШ I-III ст. №2, керівник Ради директорів району, член районної предметної комісії. Має звання «Учитель-методист», нагрудний знак «Відмінник освіти України», нагороджений почесними Грамотами Міністерства освіти і науки України.
ТЕМА досвіду: «Інтерактивне навчання учнів із використанням ІКТ на уроках історії»
СУТЬ досвіду. Шахрай В.Д. у постійному творчому пошуку.
Сміливо впроваджує інноваційні технології навчання та передовий педагогічний досвід відомих педагогів-новаторів.
У процесі вивчення історії активно використовує проектні технології навчання, інформаційно-комунікаційні технології, форми та методи осмислено-концентрованого навчання. У своїй роботі часто практикує нетрадиційні форми проведення уроку, зокрема бінарні уроки з участю педагогів школи та представників органів влади, ветеранів війни, представників правоохоронних органів.
За його плечима довгий педагогічний шлях від учителя історії сільської школи до керівника освітньої галузі району.
Уже понад 10 років він трудиться на посаді директора Красилівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2. Володимир Дмитрович є засновником історико-краєзнавчого шкільного музею у с.Радісне Під його керівництвом пошукові загони учнів розгорнули активну діяльність, побували в пам’ятних історичних куточках України, пройшли воєнними стежками армій та партизанських загонів Великої Вітчизняної війни. За його підтримки та ініціативи був створений шкільний музей історії м.Красилів у Красилівській ЗОШ І-ІІІ ст. №2.
Учні, підготовлені учителем, є призерами районних та обласних олімпіад з історії та районних краєзнавчих конференцій.
***
Історія твориться сьогодні, і творимо її ми…
|
Розділ ІІ. «Старші вчителі»
ШАПОВАЛЮК Василь Степанович
1948 року народження, учитель історії та правознавства Красилівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1, педагогічний стаж – 34 роки. Закінчив Кам’янець-Подільський педінститут у 1977 році. Працював учителем історії, заступником директора, директором сільських шкіл району та методистом райметодкабінету.
Має звання «старший вчитель», нагороджений Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, обласного управління та районного відділу освіти.
ТЕМА досвіду: «Використання історичних джерел з метою активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення історії України та всесвітньої історії»
СУТЬ досвіду. У практичній діяльності вчитель постійно приділяє увагу використанню історичних джерел з метою активізації пізнавальної діяльності учнів. У ході вивчення навчальних предметів суспільного циклу Шаповалюк В.С. активно впроваджує інноваційні форми і методи вивчення нового матеріалу, компетентнісний та особистісно орієнтований підходи.
Систематизоване використання історичних джерел у процесі навчальної діяльності призводить до підвищення рівня навчальних можливостей учнів, сприяє активізації їх пізнавальної діяльності, поглибленому вивченню матеріалу, якісному засвоєнню навчальної програми. Учителем враховуються всі аспекти – виховна і навчальна мета; логічна послідовність у викладі матеріалу, узагальнення і систематизація знань, контроль за рівнем навчальних досягнень учнів.
Дидактичний матеріал, який використовує вчитель спонукає учнів до активної праці, самостійності мислення, сприяє формуванню активної життєвої позиції.
Методи, які застосовує вчитель на уроках, відповідають меті і завданням уроку, змісту та характеру навчального матеріалу. На уроках учитель демонструє активне залучення учнів до вирішення навчальних проблем, варіативність підходу до розв'язання вправ, вчить міркувати, доводити, обґрунтовувати свою думку, робити висновки.
Шаповалюк В.С. досконало володіє методикою викладання предмету, уроки проводить на високому науковому і методичному рівні. Намагається зробити все можливе, щоб зацікавити учнів, домогтися максимально можливих результатів і якісних показників навчання учнів.
Учитель постійно займається самоосвітньою підготовкою, бере активну участь у методичній роботі школи, виступає на засіданнях районного методичного об’єднання та районних семінарах-практикумах.
Досвід роботи Шаповалюка В.С. є раціоналізаторським, вивчався та узагальнювався районним методичним кабінетом та схвалений Радою РМК у 2011 р.
***
Історія твориться сьогодні, і творимо її ми…
|
|
ЧЕРНИХ Володимир Іванович
1956 року народження, закінчив Кам’янець-Подільський педінститут у 1978 році, за фахом учитель історії та правознавства, педагогічний стаж – 33 роки.
Працює вчителем історії та правознавства Красилівської ЗОШ ІІІ ст.№1. Має досвід роботи на посадах директора школи та інспектора відділу освіти.
Постійний член районної предметної комісії, залучався до роботи незалежним експертом та членом журі з перевірки конкурсних робіт учнів та педагогів. Має звання «Старший
вчитель», нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України», Почесними грамотами МОН України, обласного
управління освіти та науки, відділу освіти.
ТЕМА досвіду: «Шляхи підвищення ефективності сучасного уроку»
СУТЬ досвіду. Черних В.І. у практичній діяльності приділяє увагу різноманітним типам уроків, а також удосконаленню форм і методів роботи на уроках. Різноманітність форм і методів роботи, інноваційні підходи до викладання історії дають можливість вчителю активізувати навчальну діяльність учнів, спонукають до розвитку критичного мислення, активізації пізнавальної діяльності.
Учитель досконало знає предмет, вимоги Державного стандарту освіти і навчальних програм, володіє науково-теоретичним матеріалом, традиційною та інноваційною методикою сучасного уроку. Основне завдання, яке ставить перед собою вчитель, – виховання національно свідомого громадянина України шляхом упровадження інноваційних форм і методів навчання.
У своїй педагогічній діяльності Черних В.І. використовує різноманітні інтерактивні методи, прийоми: «мозковий штурм», рольові ігри та інші. Для досягнення мети інтелектуального та морального розвитку використовує прийоми порівняння, класифікації, узагальнення.
Значну увагу приділяє реалізації можливостей розвитку учня як вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових предметних компетентностей, ефективно само- реалізуватись у сучасному багатоманітному глобальному світі, брати участь у розбудові демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства.
Учитель приділяє велику увагу розвитку інтелекту дитини, вчить критично і творчо мислити, розвиває самостійність, творчий підхід до осмислення процесів і явищ історії та суспільного розвитку, проводить паралелі з сьогоденням.
Багато часу на уроці надається роботі з історичними документами. Учні вчаться аналізувати, узагальнювати та систематизувати, самостійно оцінювати історичні події та явища. Завдяки цьому, забезпечується стійкий інтерес до історії та ґрунтовні знання в учнів.
Учні Черниха В.І. мають високі навчальні досягнення, займають призові місця в районних олімпіадах та історичних конкурсах.
Веде постійно методичну роботу серед учителів, виступає на семінарах, очолює шкільне методоб’єднання вчителів суспільного циклу, обраний членом Ради районного методичного об’єднання.
Досвід роботи Черниха В.І. є зразковим, вивчався і узагальнювався упродовж 2010-2011 н.р. навчальним закладом і районним методкабінетом, схвалений Радою РМК у березні 2011 року.
***
Історія твориться сьогодні, і творимо її ми…
|
РАБЧЕНЮК Валентина Михайлівна
1962 року народження, закінчила Кам’янець-Подільський педінститут у 1990 році, працює на посаді вчителя історії та правознавства Антонінської ЗОШ І-ІІІ ст., стаж роботи – 34 роки.
Має досвід роботи на посаді заступника директора з навчально-виховної та виховної роботи. Обрана керівником міжшкільного методичного об’єднання учителів суспільного циклу предметів Антонінського НВО «Шкільний округ». Вона учасник професійного конкурсу «Учитель року» в номінації «Історія». Їй присвоєно звання «Старший учитель», нагороджена грамотами районного відділу та обласного управління освіти і науки.
ТЕМА досвіду: «Нетрадиційні форми, методи та прийоми у процесі викладання суспільних дисциплін»
СУТЬ досвіду. Учитель у практичній діяльності веде пошук нових і нетрадиційних форм і методів роботи, оскільки переконана, що без них неможлива модернізація навчально-виховного процесу.
Уроки Рабченюк В.М. вирізняються нетрадиційними формами, методами та прийомами. Цьому сприяють адаптовані методики нетрадиційних уроків, використання методу проектів, інтерактивні форми навчання, діяльнісний підхід, якими учитель володіє достатньою мірою.
Нетрадиційні форми, методи і прийоми роботи вчителя сприяють розвитку інтересу учнів до історії та задоволенню власних освітніх запитів учнів, отриманню та засвоєнню системних знань про головні події, явища та тенденції в історії України та світу.
Учитель Рабченюк В.М. на професійному рівні забезпечує формування стабільного інтересу до історичного минулого, ролі особи в історичному процесі, вивчення історії рідного краю засобами нетрадиційних дидактичних моделей і технологій.
Значну увагу вчитель приділяє індивідуальному підходу до навчання учнів, що базується на наукових принципах шкільної психології: навчання через самостійні відкриття, адекватну участь у процесі навчання і виховання, адекватну оцінку власних досягнень.
Характер досвіду – раціоналізаторський, педагогічні знахідки вчителя ориґінальні, відрізняються від досягнутого в науці і практиці, спрямовані на вдосконалення традиційних підходів і поглядів.
Досвід учителя Рабченюк В.М. вивчався впродовж 2008-2009 н.р. адміністрацією школи та районним методичним кабінетом і схвалений Радою РМК у 2009 році.
***
Історія твориться сьогодні, і творимо її ми…
|
ПЕТРЕНКО Інна Дем’янівна
1967 року народження, закінчила Кам’янець-Подільський педінститут у 1986 році, працює на посаді вчителя історії та правознавства Красилівського НВК «Гімназія та ЗОШ І ст.», стаж роботи – 23 роки.
Постійний учасник і призер І етапу та лауреат ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року». ЇЇ учні є призерами районних предметних олімпіад та інтерактивних конкурсів. Має звання «Старший учитель», нагороджена грамотами районного відділу та обласного управління освіти і науки. У 2012 році обрана керівником районного методичного
об’єднання вчителів суспільного циклу
предметів.
ТЕМА досвіду: «Використання інтерактивної методики для ефективного засвоєння історичних знань і формування предметних компетентностей»
СУТЬ досвіду. Актуальність досвіду полягає в переході від педагогічного традиціоналізму до нових активних та дієвих форм і методів навчання, орієнтованих на формування творчої особистості учня, яка вміє поєднувати в різних варіантах теоретичні знання, наукові здобутки, вміння і навички для вирішення питань, які виникають на практиці.
МЕТА досвіду: підвищення творчої активності учнів під час навчально-виховного процесу; пошук ориґінальних шляхів для вирішення проблемних ситуацій.
ЗМІСТ досвіду: упровадження інтерактивних методів навчання; особистісно-діяльнісний підхід до розгляду проблеми якісного засвоєння знань та формування історичних компетентностей.
Учитель у практичній діяльності забезпечує диференційований та індивідуальний підходи до навчання учнів, постійно створює атмосферу новизни, імітує проблемні ситуації, вдало використовує рольові ігри та метод проектування. Багато уваги приділяє впровадженню інтерактивних форм і методів навчання, використовує інформаційно-комунікаційні технології навчання і виховання.
У ході уроків учитель надає можливість учням виявляти і захищати власну думку, вчить правильно відстоювати власну точку зору як у школі, так і в позаурочний час. Велику увагу приділяє мотивації учнів до самостійної роботи на уроці, вчить самостійно здобувати знання, удосконалювати вміння і навички.
У позакласній роботі з предметів суспільного спрямування вдало використовує технологію особистісно орієнтованої педагогіки та «педагогіки життєтворчості».
Досвід вивчався навчальним закладом і районним методкабінетом у 2009-2010 н.р., схвалений Радою РМК у грудні 2010 року.
***
Історія твориться сьогодні, і творимо її ми…
|
ГУК Галина Григорівна
1964 року народження, закінчила Кам’янець-Подільський педінститут у 1986 році, працює на посаді вчителя історії та правознавства, директора В.Зозулинецької ЗОШ І-ІІІ ст., стаж роботи – 25 років.
Член колегії відділу освіти та Ради директорів. Учні Гук Г.Г. є призерами предметних олімпіад та інтерактивних конкурсів.
Має звання «Старший учитель», нагороджена
грамотами Міністерства освіти і науки України, обласного управління освіти і науки, районного відділу освіти.
ТЕМА досвіду: «Застосування активних форм і методів при викладанні суспільних дисциплін»
СУТЬ досвіду. У роботі вчителя важливе місце займають активні методи і форми роботи. Свідоме осмислення, сприйняття та засвоєння навчального матеріалу організовується через принципи диференціації та індивідуалізації. Через метод евристичної бесіди учні вирішують проблемні питання і при цьому здобувають частину нових знань у процесі колективних обговорень. Питання, які виносяться на обговорення, спонукають учнів до активного мислення і формування певних висновків. Практикується підготовка учнями випереджувальних завдань творчого характеру, складання характеристик історичних особистостей, проведення уроків-практикумів.
Учитель забезпечує використання дидактичного матеріалу, що сприяє розвитку в учнів самостійності, вміння виконувати логічні дії: аналізувати, висловлювати власні судження, робити висновки, давати оцінку історичним подіям, явищам, процесам.
Великий інтерес у дітей викликає етап уроку, на якому вони працюють з понятійним апаратом. При цьому дотримується наступність етапів: визначення суттєвих ознак та розкриття їх на конкретному історичному матеріалі, далі розглядається сутність історичного поняття, визначається місце історичного поняття в загальноісторичному процесі та його зв’язок з іншими історичними поняттями. Обов’язковим елементом є проведення вправ з використання вивчених понять: історичні диктанти, встановлення відповідності, визначення історичної особистості за описом та характеристикою діяльності, понятійні диктанти.
У процесі роботи із довідковою літературою, Інтернет-ресурсами вони вчаться розуміти нові поняття і розкривати їх суть.
Пріоритетне місце на уроках займають бесіди, діалоги, дискусії. У старших класах лекції, семінари, конференції, інтегровані уроки.
При здійсненні проблемного навчання застосовуються методи, за допомогою яких перед учнями створюється проблемна ситуація: формуються проблеми, шукаються шляхи їх вирішення та рішення. Для цього в урок включаються суперечливі погляди з проблеми, яка вивчається. Для створення проблемної ситуації використовуються постановка проблемних завдань, організація дискусії на уроці, організація пошукової роботи школярів.
З метою реалізації основних дидактичних завдань використовуються узагальнюючі схеми та таблиці. Вони містять головне, найбільш суттєве для школярів: дати, події, факти, історичні поняття. Робота зі схемами та таблицями здійснюється в таких формах: відтворення вчителем на дошці основного змісту історичного матеріалу у вигляді схем, виконання завдань на перетворення теоретичного матеріалу в табличний або опорну схему (графічне та естетичне його оформлення), організація самостійної роботи учнів над таблицями та схемами в процесі уроку.
Досвід є зразковим, схвалений Радою райметодкабінету в грудні 2010 року.
***
Історія твориться сьогодні, і творимо її ми…
|
СИНИЦЯ Василь Іванович
1963 року народження, закінчив Кам’янець-Подільський педінститут у 1988 році, працює на посадах учителя історії та правознавства, директора Кременчуківської ЗОШ І-ІІІ ст., стаж роботи – 25 років. На базі школи та досвіду роботи вчителя проводились районні семінари-практикуми з питань упровадження різних моделей профільного вивчення історії у старших класах. Учитель має звання «Старший вчитель»,
нагороджений грамотами та
відзнаками районного відділу
освіти.
ТЕМА досвіду: «Розвиток самостійного мислення і логічного завершення думок учнів»
СУТЬ досвіду.
Досвід роботи вчителя з проблеми розвитку самостійного мислення і логічного завершення думок учнів є актуальним у контексті завдань, визначених новим Державним стандартом базової та загальної середньої освіти, інноваційними особистісно орієнтованими технологіями навчання і виховання учнів.
У своїй роботі вчитель здійснює діяльнісний підхід до викладання історії та правознавства, який спрямований на розвиток умінь і навичок особистості учня, вмінь застосовувати на практиці набуті знання з предмету, успішну адаптацію, самореалізацію, формування здібностей з колективної і групової діяльності на уроці, здатності самостійно здобувати знання, логічно і критично мислити, робити висновки.
Учитель у процесі викладання предметів суспільного та духовно-морального спрямування забезпечує особистісно орієнтований та компетентнісний підходи, що виявляється у взаємодії особистості педагога і учня на основі рівності спілкування, партнерства в навчанні, орієнтованості на успіх і результативність у навчанні.
Значна увага приділяється формуванню навичок самостійності, індивідуальності, умінню висловлювати свою точку зору на історичні події, факти, коментарі.
Уміле поєднання дидактичних і методичних форм, методів і прийомів, компетентність і життєвий оптимізм сприяють успішному викладанню історії та правознавства, розвитку загальних та предметних вмінь і навичок.
У позакласній роботі з предметів суспільного спрямування вчитель вдало використовує технологію особистісно орієнтованої та «козацької педагогіки», працює над формуванням активної життєвої позиції, реалізує завдання національного та громадянського виховання учнів.
Учні, підготовлені вчителем, є призерами районних олімпіад, навчаються на історичних факультетах вищих навчальних закладів, працюють учителями історії у школах району та області.
Досвід – раціоналізаторський, вивчався навчальним закладом і райметодкабінетом у 2008-2009 н.р., схвалений Радою РМК у 2009 році.
***
Історія твориться сьогодні, і творимо її ми…
|
СЕВЕРЕНЮК Дмитро Якович
1947 року народження, закінчив Кам’янець-Подільський педінститут у 1975 році, працює на посадах учителя історії та правознавства Кульчинської ЗОШ І-ІІІ ст., має досвід роботи на посадах директора та заступника директора з навчально-виховної
роботи, стаж роботи – 41 рік.
Має звання «Старший учитель», нагороджений нагрудним знаком
«Відмінник народної освіти», грамотами районного відділу та обласного управління освіти і науки. Є автором багатьох
краєзнавчих книг, методичних посібників та статей з вивчення історії рідного краю.
ТЕМА досвіду: «Формування історичного мислення на уроках історії»
СУТЬ досвіду. Робота вчителя над науково-методичною проблемою з питання формування в учнів історичного мислення сприяла підвищенню професіоналізму, фахової майстерності та накопиченню власного досвіду з розвитку критичного мислення учнів у процесі вивчення історії та правознавства.
У практичній діяльності важливе місце і роль відводяться активним формам, методам і прийомам. Свідоме осмислення, сприйняття та засвоєння навчального матеріалу організовується через принципи диференціації та індивідуалізації.
На основі розроблених вчителем дидактичних матеріалів проводяться різноманітні форми подачі нового матеріалу, закріплення, узагальнення та повторення. Для цього в учителя створені методичні посібники із змістовим наповненням різноманітних завдань різного рівня складності: кросворди, головоломки, чайнворди, вікторини, криптограми, хронологічні вікторини, «кубики-рубики».
Дидактичний матеріал відповідає змісту навчальних програм, пов'язаний із сучасним і минулим України та рідного краю. Використання оновленого дидактичного матеріалу
забезпечує розвиток мислення учнів, підвищує інтерес до вивчення історії України та історичних осіб, сприяє формуванню в учнів історичного мислення, виховує любов до рідного краю.
Учителем підготовлені методичні розробки та посібники: «Дидактичний матеріал з історії України. 7-9,11 кл.»; «Повторювально-узагальнюючі уроки з історії України.7-8 класи»; «Соціально-економічний розвиток нашого краю за 10 років незалежності України: політика, економіка, сільське господарство, найважливіші події»; «Історія с.Кульчини з найдавніших часів до початку Першої світової війни. І частина»; «Кульчини» – історико-документальний нарис».
Характер досвіду вчителя – новаторський, вивчався впродовж 2009-2010 н.р., схвалений Радою районного методкабінету в грудні 2010 року.
***
Історія твориться сьогодні і творимо її ми…
|
|
СТЕЛЬМАХ Леонід Володимирович
1959 року народження, закінчив Кам’янець-Подільський педінститут у 1986 році, працює на посадах учителя історії та правознавства Чепелівської ЗОШ І-ІІІ ст., має досвід роботи на
посаді заступника директора з навчально-виховної роботи, стаж роботи – 31 рік.
Його учні є призерами шкільних, районних та обласних предметних олімпіад та конкурсів.
Учитель є постійним членом робочих предметних та експертних комісій. Має звання «Старший учитель», нагороджений грамотами районного відділу та обласного управління освіти і науки.
ТЕМА досвіду: «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках історії шляхом упровадження інтерактивних методів навчання»
СУТЬ досвіду. Тривалий час учитель працював над розв’язанням науково-методичної проблеми «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках історії шляхом упровадження інтерактивних методів навчання». Накопичений досвід із зазначеної проблеми сприяв підвищенню його професіоналізму, фахової майстерності та забезпечив високу результативність у навчанні учнів.
У практичній діяльності важливе місце і роль вчитель відводить інтерактивним формам, методам і прийомам навчання для розв’язання завдань пізнавального і творчого характеру.
Свідоме осмислення, сприйняття та засвоєння навчального матеріалу організовується через діяльнісний підхід до навчання та принципи диференціації та індивідуалізації.
На основі розроблених вчителем дидактичних матеріалів проводяться різноманітні форми подачі нового матеріалу, закріплення, узагальнення та повторення. Значна увага приділяється виконанню практичних робіт, які спрямовані на розвиток в учнів самостійного мислення, формування вмінь і навичок застосовувати набуті знання на практиці.
Використовуючи інтерактивні методи навчання, учитель моделює реальні життєві проблемні ситуації, використовує рольові ігри. Такий підхід до викладання предмету сприяє формуванню в учнів умінь і навичок, забезпечує застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, вчить учнів критично мислити, шукати шляхи для інтеграції в соціокультурне та природне середовище, сприяє формуванню в них власних цінностей, створює атмосферу співробітництва та творчої взаємодії.
Під керівництвом учителя учні опановують різні рівні пізнання: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання.
Використання інтерактивних форм і методів на уроці сприяє розв’язанню завдань щодо формування творчої особистості учня, для її саморозкриття, самоствердження, самореалізації, стимулює учнів до вільного і толерантного висловлювання думок і вражень, підвищує інтерес до вивчення історії України та історичних осіб, сприяє формуванню в учнів історичного мислення.
При цьому вчитель керується важливим принципом виховання і навчання: «Допоможи мені, щоб я зробив це сам!»
Характер досвіду вчителя – раціоналізаторський, вивчався упродовж 2009-2010 н.р., схвалений Радою районного методкабінету в грудні 2010 року.
***
Історія твориться сьогодні , і творимо її ми…
|
|
ПАРАЩУК Тетяна Павлівна
1962 року народження, закінчила Кам’янець-Подільський педінститут у 1992 році за фахом учитель історії та суспільствознавства, вища кваліфікаційна категорія.
Працює на посадах учителя історії і правознавства та директора Печеської ЗОШ І-ІІІ ст., стаж роботи – 30 років.
Має звання «Старший учитель», нагороджена грамотами районного відділу та обласного управління освіти і науки.
ТЕМА досвіду: «Робота з історичними джерелами як засіб формування культури історичного мислення сучасного учня»
СУТЬ досвіду. У практичній діяльності вчитель важливе значення надає роботі учнів з історичними джерелами, які на його переконання є основним засобом формування культури історичного мислення.
Систематизоване використання архівних матеріалів, робота з історичними джерелами сприяє підвищенню рівня навчальних досягнень учнів, активізації їх пізнавальної діяльності, поглибленому вивченню матеріалу, якісному засвоєнню навчальної програми.
Учитель постійно веде пошук документів про важливі події в суспільному, економічному, культурному та духовному житті людей краю, досліджує питання щодо ролі особистостей у становленні та розвитку економіки й соціальної сфери села.
Архівні документи та матеріали, які використовує вчитель, інтерактивні форми роботи на уроці, активна пошукова і краєзнавча робота спонукають учнів до активної праці та дослідницької роботи, сприяють формуванню історичної компетентності, самостійності мислення, вміння робити висновки та виявляти активну життєву позицію.
Досвід є актуальним, оскільки забезпечує формування історичного мислення, яке уособлює єдність історичних і методологічних знань, інноваційних методів і способів навчання, спрямовує розумові та інтелектуальні зусилля на осмислення конкретних історичних фактів, явищ і процесів.
Учитель постійно займається самоосвітньою підготовкою, бере активну участь у методичній роботі школи, виступає на засіданнях районного методичного об’єднання та районних семінарах-практикумах.
Досвід роботи Паращук Т.П. є зразковим, вивчався і узагальнювався райметодкабінетом у 2009-2010 н.р., схвалений Радою РМК у грудні 2010 р.
***
Історія твориться сьогодні, і творимо її ми…
|
Гринчак Олександр Євгенович
1953 року народження, закінчив Кам′янець-Подільський педагогічний інститут ім. В.Затонського, учитель історії та суспільствознавства Манівецької ЗОШ І-ІІ ст., педагогічний стаж – 36 років.
Багато років працює на посаді заступника директора школи з навчально-виховної роботи, автор публікацій про історію рідного краю.
Має звання «Старший вчитель», нагороджений Почесними грамотами обласного управління освіти і науки, відділу освіти.
ТЕМА досвіду: «Використання краєзнавчих матеріалів та документів шкільного музею історії с.Манівці на уроках історії України»
СУТЬ досвіду. Досвід роботи Гринчака О.Є. «Використання краєзнавчих матеріалів та документів шкільного музею історії с.Манівці на уроках історії України» є актуальним, оскільки сприяє формуванню в молодого покоління патріотизму, національної свідомості, любові до рідного краю, свого народу.
На уроках історії України вчитель використовує технології особистісно орієнтованого та компетентнісного навчання. У роботі з учнями приділяє велику увагу пошуковій та дослідницькій діяльності, проводить позакласну роботу з вивчення історії рідного села та населених пунктів району. Залучає учнів до роботи в експедиційних загонах за програмою «Моя Батьківщина – Україна», спрямовує їх діяльність на вивчення, збереження та відродження пам’яток історії та духовної культури, забезпечує розвиток творчої особистості учня засобами краєзнавства.
Під керівництвом учителя учні зібрали краєзнавчий матеріал про історію села і видатних людей краю, що дало можливість відкрити у школі музей історії села та видати методичний посібник «Вивчення історії с.Манівці на заняттях краєзнавчого гуртка». Шкільний музей став центром просвітницької роботи з учнями, батьками та громадськістю. Тут проводяться відкриті уроки, екскурсії, урочисті лінійки і зустрічі, виховні та інформаційні години, тематичні заходи з відзначення знаменних дат.
Краєзнавча робота допомагає вчителю наблизити учнів до предмету, сформувати предметні компетентності, досягти очікуваних результатів у формуванні пізнавального інтересу. Характерною особливістю роботи вчителя є те, що він формує історичні компетентності учнів із врахуванням таких характеристик: «знає і розуміє», «уміє і застосовує», «виявляє ставлення та оцінює».
Досвід роботи Гринчака О.Є. є зразковим, характеризується перспективністю, оскільки вчитель вдало забезпечує поєднання відомих дидактичних та методичних прийомів, форм і методів навчання історії.
Досвід роботи вчителя вивчався райметодкабінетом у 2010-2011н.р., був схвалений Радою РМК у грудні 2011 року.
***
Історія твориться сьогодні і творимо її ми…
|
|
ОЛІЙНИК Любов Михайлівна
1975 року народження, закінчила Київський державний університет ім.Драгоманова у 1997 році, працювала вчителем історії та правознавства, директором
Сл.-Красилівської ЗОШ І-ІІ ст. З вересня 2012 р. – директор Радісненської ЗОШ І-ІІІ ст., стаж роботи – 14 років.
Учасник І та ІІ етапів Всеукраїнського конкурсу «Учитель року». Має звання «Старший учитель», нагороджена грамотами обласного управління та районного відділу освіти.
ТЕМА досвіду: «Формування громадянської освіти учнів на уроках суспільного та духовно-морального спрямування»
СУТЬ досвіду. Суть і актуальність досвіду роботи вчителя полягає в забезпеченні умов для формування особистості громадянина-патріота України, утвердженні гуманістичних норм і цінностей, вихованні національної свідомості.
Метою досвіду є набуття учнями громадянських компетенцій, виховання свідомого громадянина, який здатний усвідомлювати та відстоювати власну позицію, знаходити оптимальні шляхи вирішення життєвих ситуацій.
Навчально-виховна діяльність вчителя на уроках історії, правознавства, етики спрямована на вирішення таких завдань:
- підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах через засвоєння комплексу знань, формування відповідних компетенцій;
- формування в учнів національних та загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення та поваги до інших народів, правової свідомості, економічного мислення;
- формування в учнів критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів, життєвих та прикладних особистісно життєтворчих, соціалізуючих, комунікативних, інтелектуально-інформаційних навичок;
- формування в учнів почуття власної гідності, відповідальності, особистого ставлення до подій і явищ суспільного життя, досвіду емоційно-оцінної діяльності, здатності визначати власну активну життєву позицію, робити свідомий вибір, встановлювати особисті цілі, спрямовані на розвиток суспільства, держави, забезпечення власного добробуту та добробуту своєї родини.
Учитель у своїй роботі використовує досвід роботи О.І.Пометун з питань упровадження інтерактивних форм і методів навчальної діяльності, що дає можливість підвищити пізнавальний інтерес учнів, забезпечує формування вмінь і навичок учнів самостійно здобувати знання, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.
Реалізація поставленої мети і завдань здійснюється під час проведення різних типів уроків, а також на різних етапах уроків: у ході вивчення нового матеріалу, самостійної роботи, інтегрованих уроків та уроків з використанням міжпредметних зв’язків.
Досвід роботи Олійник Л.М. є зразковим, вивчався районним методкабінетом упродовж 2010-2011 н.р., був схвалений Радою РМК у січні 2011 року.
***
Історія твориться сьогодні , і творимо її ми…
|
СІКОРСЬКА Віра Федорівна
1963 року народження, закінчила Кам′янець-Подільський педінститут у 1970 році, працює на посаді вчителя історії та правознавства, заступника директора з навчально-виховної роботи Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ст., стаж роботи –31 рік.
Учасник фахових і професійних конкурсів. Має звання «Старший учитель», нагороджена грамотами обласного управління та районного відділу освіти.
ТЕМА досвіду: «Використання писемних джерел на уроках історії»
СУТЬ досвіду. Зміст досвіду полягає в активній навчально-виховній діяльності вчителя, спрямованій на розвиток творчого мислення учнів під час роботи з історичними джерелами. Історичний документ є основою для того, щоб розвивати навички і вміння учнів критично аналізувати текст, набувати навичок оцінювання суспільних явищ і процесів.
Кожен урок учителя передбачає роботу з писемними історичними джерелами, яку він проводить таким чином, щоб джерела, які використовуються, із матеріалу для ознайомлення ставали матеріалом для дослідження.
Розуміючи важливу роль і значення документальних матеріалів у вивченні історії, вчитель готує пам’ятки-інструкції та алгоритми, які допомагають учням правильно і послідовно працювати із законодавчими та нормативно-правовими документами, архівними матеріалами, історичними пам’ятками і картинами. При цьому вчитель ставить перед учнями такі завдання: вміти характеризувати явища і процеси суспільного життя, встановлювати зв'язок між подіями і явищами; знаходити інформацію, аналізувати й оцінювати її; формулювати, висловлювати та доводити власну думку, робити вибір і пояснювати ситуацію, вести дискусію; розмірковувати, спілкуватись, співпрацювати, розв’язувати проблеми; реалізувати і захищати права, виконувати свої обов’язки.
Учитель використовує різні способи роботи з письмовими джерелами. Найчастіше для підтвердження окремих висновків або положень вчитель зачитує документ, ілюструє його, аналізує разом з учнями, вчить робити висновки, висловлювати власні судження та думки.
Використання писемного джерела в позакласній роботі з предмету проводиться також під керівництвом учителя, який вчить учнів самостійно опрацьовувати документ, детально ознайомитись з текстом, зробити глибинний аналіз та сформувати самостійно висновки.
Під час самостійної роботи здійснюється не лише пізнання історичного змісту, а й одночасно його аналіз, оцінка та засвоєння.
Учитель організовує роботу так, щоб вона була початком ще одного виду діяльності – дискусії.
Такі підходи є ефективними, спонукають учнів до творчої діяльності, забезпечують результативність у навчанні й позакласній роботі, допомагають учням доторкнутися до першоджерела, наблизитись до минулого, дати можливість відчути пульс історії та дух епохи, відчути особливості мови, створити яскраві образи минулого.
Характер досвіду – раціоналізаторський, вивчався впродовж 2009-2011 років райметодкабінетом, схвалений Радою райметодкабінету в січні 2012 року.
Історія твориться сьогодні, і творимо її ми…
|
|
МАЦЮК Леонід Петрович
1963 року народження, закінчив Кам′янець-Подільський педінститут у 1991 році, працює на посаді вчителя історії та правознавства, директором Якимівської ЗОШ І-ІІ ст., стаж роботи – 28 років.
Учасник фахових і професійних конкурсів. Має звання «Старший учитель», нагороджений грамотами обласного управління освіти і науки, районного відділу освіти.
ТЕМА досвіду: «Краєзнавча робота як складова частина вивчення історії України»
СУТЬ досвіду. Учитель переконаний, що краєзнавча робота в школі є складовою частиною вивчення курсу історії України.
Тема досвіду є актуальною для школи, де обрано управлінську та виховну модель діяльності за програмою «Учень – мешканець села».
На уроках історії та в позакласній роботі з предмету вчитель забезпечує поєднання всіх складових компонентів навчання історії, самостійно досліджує історію рідного краю та творчо використовує ці матеріали на уроках.
За таких умов досягається позитивна мотивація до вивчення предмету, розвиваються загальні та предметні уміння та навички, відбувається актуалізація життєвої позиції, соціалізації особистості учня, реалізуються завдання національного, громадянського, патріотичного виховання.
Мацюк Леонід Петрович активний учасник районної виставки педагогічної майстерності. Ним підготовлено такі методичні розробки та посібники: «Хліб на столі», «Основні поняття при вивченні історії України в 5-9 класах», «Робота з історичною картиною на уроці». Сьогодні працює над книгою «Історія села Якимівці». Учитель оформив у школі історичний кабінет та музей історії села Якимівці.
Є активним дописувачем районної газети. Його статті написані про видатних жителів села Якимівці – учасника параду Перемоги Іванчука І.П. та поета-в'язня концтаборів Казмірука В.П.
Леонід Петрович активний учасник районних краєзнавчих конференцій, педагогічних виставок методичних матеріалів «Освіта Красилівщини на шляхах реформування».
Досвід роботи Мацюка Л.П. є зразковим, характеризується науковістю та перспективністю.
***
Історія твориться сьогодні, і творимо її ми…
|
|
ПАСІЧЕНКО Володимир Андрійович
1949 року народження, закінчив Кам’янець-Подільський педінститут у 1991 році, працює на посаді вчителя історії та правознавства Заставківської ЗОШ І-ІІ ст. Має досвід роботи на посадах директора школи та заступника директора школи з навчально-виховної роботи. Стаж педагогічної роботи – 43 роки.
Учитель має звання «Старший учитель», нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України», грамотами обласного управління освіти і науки, районного відділу освіти.
ТЕМА досвіду: «Використання матеріалів з історії рідного краю на уроках історії України та всесвітньої історії, долучення учнів до дослідницької роботи в архівах і бібліотеках України»
СУТЬ досвіду. Участь школярів у дослідницькій роботі з вивчення історії рідного краю і свого села, створення умов для формування пізнавальної ціннісно орієнтаційної діяльності учнів – суть досвіду вчителя історії Пасіченка В.А. Він переконаний, що краєзнавча робота в школі є складовою частиною вивчення курсу історії України.
Упродовж тривалого часу вчитель досліджує невідомі сторінки минувшини Поділля і Волині, є автором елективних курсів з вивчення історії рідного краю в основній школі.
На уроках історії України вчитель використовує технології особистісно орієнтованого навчання і виховання. У роботі з учнями особливу увагу приділяє краєзнавчій, пошуковій та дослідницькій діяльності, проводить позакласну роботу з суспільних предметів, з вивчення історії рідного села та населених пунктів району. Активно залучає учнів до роботи в експедиційних загонах за програмою «Моя Батьківщина –Україна», спрямовує їх діяльність на вивчення, збереження та відродження пам’яток історії та духовної культури, забезпечує розвиток творчої особистості учня засобами краєзнавства.
Краєзнавча робота допомагає вчителю наблизити учнів до предмету, сформувати історичні компетентності, досягти очікуваних результатів у формуванні пізнавального інтересу.
Під керівництвом учителя учні зібрали багатий матеріал про історію села і видатних людей краю, що дало можливість відкрити в школі краєзнавчий куточок історії села, оформити стенди та видати методичний посібник «Короткий бібліографічний путівник з історичного краєзнавства дослідника історії півдня Волині».
Пасіченко В.А. є автором наукових статей, які ввійшли до збірок «Туризм і краєзнавство – це стан душі» (2009 р.), «Антонінський край у просторі і часі» (2008 р.).
Досвід є зразковим, схвалений Радою райметодкабінету в березні 2010 року.
***
Зміст
Вступне слово автора 6 стор.
Розділ І. «Учителі-методисти» 9 стор.
Байдич Олександр Васильович 9 стор.
Бойко Антоніна Мечиславівна 11 стор.
Гжимайло Юрій Дем’янович 13 стор.
Заїка Ольга Іванівна 15 стор.
Каяфа Василь Пилипович 17 стор.
Мормолюк Микола Павлович 19 стор.
Поліщук Марія Тимофіївна 22 стор.
Хабалюк Яків Федорович 24 стор.
Шахрай Володимир Дмитрович 26 стор.
Розділ ІІ. «Старші вчителі» 28 стор.
Шаповалюк Василь Степанович 28 стор.
Черних Володимир Іванович 30 стор.
Рабченюк Валентина Іванівна 32 стор.
Петренко Інна Дем’янівна 34 стор.
Гук Галина Григорівна 36 стор.
Синиця Василь Іванович 38 стор.
Северенюк Дмитро Якович 40 стор.
Стельмах Леонід Володимирович 42 стор.
Паращук Тетяна Павлівна 44 стор.
Гринчак Олександр Євгенович 46 стор.
Олійник Любов Михайлівна 48 стор.
Сікорська Віра Федорівна 50 стор.
Мацюк Леонід Петрович 52 стор.
Пасіченко Володимир Андрійович 54 стор.